прочанин

прочанин
Особа, яка здійснює або щойно здійснила паломництво, прощу; паломник

Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "прочанин" в других словарях:

  • прочанин — а, ч. Богомолець, паломник, що ходить на прощу до святих місць …   Український тлумачний словник

  • прочанин — (той, хто ходить на прощу), богомолець; піліґрим …   Словник синонімів української мови

  • прочанин — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • богомолець — льця, ч., заст. 1) Той, хто ходить на богомілля; прочанин. 2) Той, хто молиться Богу, ходить на церковні відправи …   Український тлумачний словник

  • каліка — и, ч. і ж. 1) Той, хто позбувся якої небудь частини тіла або втратив здатність рухати нею. 2) Жебрак, що випрошує милостиню. 3) заст. Прочанин. 4) лайл. Про незграбну, невмілу людину …   Український тлумачний словник

  • паломник — а, ч. Той, хто відвідує святі місця або мандрівний богомолець узагалі; прочанин …   Український тлумачний словник

  • пілігрим — а, ч., книжн. 1) Паломник, прочанин, мандрівний богомолець, який іде на поклоніння до святих місць. 2) перен. Мандрівник, подорожній …   Український тлумачний словник

  • прочанка — и. Жін. до прочанин …   Український тлумачний словник

  • прочанський — а, е. Прикм. до прочанин …   Український тлумачний словник

  • странник — а, ч., заст. 1) Богомолець, який мандрує по святих місцях і живе милостинею; прочанин. 2) Той, хто мандрує, подорожує; мандрівник, подорожній …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»